Анджей Сапковський

Ґеральте, ти хворий.
— Поранений, ти хотіла сказати.
— Я знаю, що хотіла сказати

– Розкажи.

– А-а-а, що там розповідати? Було гучне весілля. З’їхалися всі: Любисток, матінка Неннеке, Іола та Еурнейд, Ярпен Зігрін, Весемір, Ескель… Коен, Мільва, Ангулема… І моя Містле… І я там була, мед-пиво пила. А вони, значить, Ґеральт та Йеннефер, мали потім власний дім і були щасливі, дуже-дуже щасливі. Як у казці.

Факт, що до цього дійшло, що я зважився на щось настільки суперечливе моїй натурі, свідчить… Що так треба.