Павло Тичина

Народився в с. Піски Чернігівської області в родині дяка. Отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно та ін. Навчався у Чернігівській духовній семінарії, потім — у Київському комерційному університеті, який не закінчив у зв’язку з революцією. Працював в хорі (спочатку солістом, а потім — диригентом). Працював у газеті «Нова рада»(1917), у журналі «Літературний вісник»(1918–1919). Міністр освіти УРСР (1943–1948). Лауреат Сталінської премії (1941). Голова Верховної Ради (1953–1956). Лауреат Шевченківської премії (1962). Герой Соціалістичної Праці (1967). З другої половини 1920-х р. змушений був писати на замовлення партії влади. Створив унікальний кларнестичний стиль.