Юрко Покальчук

насправді довкілля наше злякалося істини, на яку раптом доля показала суворим пальцем — бува й таке! А таке — руйнує ситему, укладені цінності, устоєний тип життя, революція, бунт, вулкан, гейзер, таку вашу мать!!!

Але кохання не має кордонів, і любов, як океан, і як полум'я — це стихія. Коли любиш, тебе піднесе у небо, або зімне і кине на дно провалля, спалить і зігріє, вивищить над світом і знищить у тартарах.

Заборонені ігри, що може бути звабніше, —