Ворошиловград

Коли тобі є чим зайнятись, ти менше думаєш про коридори майбутнього, якими так чи інакше доведеться пройти.

Всі ми хотіли стати пілотами. Більшість із нас стали лузерами.

Телефони існують, аби повідомляти ними різні неприємності. Телефонні голоси звучать холодно й офіційно,

двома головами на плечах, з двома серцями у грудях і з двома смертями про запас

чоловіки, що ховали в легенях згустки туману

Весь цей ранок якось дивно не міг нічим завершитись, ніби щось розладналось у механізмах, якими я керувався. Щось не складалось. Я мовби стояв у просторому приміщенні, до якого запустили якихось невідомих мені людей, а після цього вимкнули світло. І хоч приміщення було мені знайомим, присутність цих чужих людей, котрі стояли поруч і мовчали, щось від мене приховуючи, насторожувала.

так само безнадійно було навколо, так само довгими видавались хвилини, проведені тут

Телефони існують, аби повідомляти ними різні неприємності.

Виглядав строкато, лисина його мала ніжно-рожевий відтінок, а окуляри робили схожим на божевільного хіміка, який щойно винайшов альтернативний, екологічно чистий кокаїн і тут-таки поставив на собі досліди.

Всі ми хотіли стати пілотами. Більшість із нас стали лузерами.