Франкенштейн, або Сучасний Прометей

Ти – мій творець, але я – твій володар, корись!

Античні вчителі цієї науки, – мовив він, – обіцяли неможливе і нічого не зробили. Сучасні вчені обіцяють мало; вони знають, що один метал неможливо перетворити в інший і що еліксир життя – це лише примара, але ці філософи, чиї руки, здається, створені лише для того, щоб порпатися в багні, а очі, щоб вивчати щось у мікроскопі чи плавильному тиглі, справді творять чудеса. Вони проникають у закутки природи й показують, як все влаштовано у прихованих місцях. Вони підіймаються в небо; вони відкрили таємницю циркуляції крові й природу повітря, яким ми дихаємо. Вони опанували нові і майже безмежні сили, вони можуть віддати команду грому в небесах, відтворити землетрус і навіть скопіювати невидимий світ з його тіней.

Три роки тому я так само працював і створив демона, безприкладне варварство якого спустошило моє серце та назавжди прищепило гірке каяття.