Брутальний лікар

Вітер завивав так само гучно

Чоловік, дитину якого ти вчора втратила.

перестрибнула кілька років і побачила себе радісною і щасливою

відновити себе для світу, для нормального життя, спрямувавши його в потрібному, правильному руслі.

Не хвилюйся даремно. У кожного своє, навіть у дітей. І ти не зможеш обійняти й ощасливити весь світ. Це — гординя.
— Чому гординя? — схлипує Віка.
— Бо вважаєш, що можеш усім допомогти, однак кожен має свою долю і свій набір попередніх вчинків, які впливають на майбутнє. А ти претендуєш на роль Бога, який може все змінити. Забудь і допомагай, чим можеш і як можеш тому, хто на це заслуговує. А не можеш — заспокойся, хтось інший це зробить, кому належить цим займатися.