Чотири після півночі (збірник)

Найтемніший час від опівночі до світанку, коли ви залишаєтесь наодинці зі своїми нічними жахами… Найстрашніша збірка новел від маестро горору Стівена Кінга, де він гратиме на ваших фобіях, доторкаючись до найпотаємніших струн підсвідомого… У цій збірці, нагородженій 1990 року премією Брема Стокера, маленькі містечка стануть наче копією людства в мініатюрі, а герої опиняться поряд з потойбічним та жаским, поза нашою здатністю в це повірити. Це буде справді моторошно, і, коли здаватиметься, що ранок близько, виявиться: «Сонце» — це лише модель убивчого фотоапарату… Таємниче сяйво над пустелею перенесе літак у вимір, де минуле — непотріб, який пожирають доглядачі вічності ленґоліери. У величезному «боїнгу» їх залишилось одинадцятеро. Щоб урятуватися зі світу, який зникає, від жаху, що перетворив психічно нестабільного сусіда по кріслу на навіженого вбивцю, їм треба тільки спокійно заснути… («Ленґоліери») Безжальний чоловік у чорному капелюсі з’явиться у житті успішного письменника Мортона Рейні, аби нагадати, що колись той поставив своє ім’я під чужим оповіданням, і вимагатиме відплати. Вкрадений твір, вкрадена дружина… Хто ж став реальністю й украв душу самого Рейні? («Таємне вікно, таємний сад») Сем, провінційний агент з нерухомості, так довго уникав бібліотек, що, вимушений звернутися по книжки, не одразу помітив холодний блиск в очах милої старої Арделії Лорц… яка померла тридцять років тому і про яку в місті не згадують, наче її ніколи не існувало. А за тиждень по книжки до Сема прийде його дитячий жах — Бібліотечний полісмен, і він буде лише посланцем чогось більш страшного… («Бібліотечний полісмен») Зловісний пес дивитиметься на п’ятнадцятирічного Кевіна з усіх знімків його нового «полароїда» — і наближатиметься, аби вирватися з двовимірного світу й убити. Для порятунку досить знищити химерний апарат, але до гри вступить той, хто схоче трохи заробити на потойбічному… («Сонячний пес»)" (Najtemnіshij chas vіd opіvnochі do svіtanku, koli vi zalishaєtes' naodincі zі svoїmi nіchnimi zhahami… Najstrashnіsha zbіrka novel vіd maestro gororu Stіvena Kіnga, de vіn gratime na vashih fobіjah, dotorkajuchis' do najpotaєmnіshih strun pіdsvіdomogo… U cіj zbіrcі, nagorodzhenіj 1990 roku premієju Brema Stokera, malen'kі mіstechka stanut' nache kopієju ljudstva v mіnіatjurі, a geroї opinjat'sja porjad z potojbіchnim ta zhaskim, poza nashoju zdatnіstju v ce povіriti. Ce bude spravdі motoroshno, і, koli zdavatimet'sja, shho ranok bliz'ko, vijavit'sja: «Sonce» — ce lishe model' ubivchogo fotoaparatu… Taєmniche sjajvo nad pusteleju perenese lіtak u vimіr, de minule — nepotrіb, jakij pozhirajut' dogljadachі vіchnostі lenґolіeri. U velicheznomu «boїngu» їh zalishilos' odinadcjatero. Shhob urjatuvatisja zі svіtu, jakij znikaє, vіd zhahu, shho peretvoriv psihіchno nestabіl'nogo susіda po krіslu na navіzhenogo vbivcju, їm treba tіl'ki spokіjno zasnuti… («Lenґolіeri») Bezzhal'nij cholovіk u chornomu kapeljusі z’javit'sja u zhittі uspіshnogo pis'mennika Mortona Rejnі, abi nagadati, shho kolis' toj postaviv svoє іm’ja pіd chuzhim opovіdannjam, і vimagatime vіdplati. Vkradenij tvіr, vkradena druzhina… Hto zh stav real'nіstju j ukrav dushu samogo Rejnі? («Taєmne vіkno, taєmnij sad») Sem, provіncіjnij agent z neruhomostі, tak dovgo unikav bіblіotek, shho, vimushenij zvernutisja po knizhki, ne odrazu pomіtiv holodnij blisk v ochah miloї staroї Ardelії Lorc… jaka pomerla tridcjat' rokіv tomu і pro jaku v mіstі ne zgadujut', nache її nіkoli ne іsnuvalo. A za tizhden' po knizhki do Sema prijde jogo ditjachij zhah — Bіblіotechnij polіsmen, і vіn bude lishe poslancem chogos' bіl'sh strashnogo… («Bіblіotechnij polіsmen») Zlovіsnij pes divitimet'sja na p’jatnadcjatirіchnogo Kevіna z usіh znіmkіv jogo novogo «polaroїda» — і nablizhatimet'sja, abi virvatisja z dvovimіrnogo svіtu j ubiti. Dlja porjatunku dosit' znishhiti himernij aparat, ale do gri vstupit' toj, hto shoche trohi zarobiti na potojbіchnomu… («Sonjachnij pes»)")