Спотворена брехня

Ніщо так не давало ясності, як майже смерть.

У мене була слабкість до ножів.

Вони були смертоносними, точними, універсальними. Усе, що мені подобалося у зброї.

Я не чув, що вони говорили, але міг читати їхню мову тіла.

Але справа була в людях. Їхні найосновніші емоції були найнебезпечнішими.

Ми з сестрою знову занурилися в мовчання, коли повернулися наші батьки. Раптово я відчула себе дивно втомленою, але, можливо, це були емоції, що виснажують мене.

Який сенс в алкоголі, якщо він не викликав оніміння, як передбачалося?

Я б дав Стеллі все, що вона хотіла, навіть якби це вбило мене в процесі.

Я зберіг каблучку як знак її доброти. Нагадування про те, що серед усієї цієї смерті й хаосу десь у світі існувало світло.

Кілька днів це світло було єдиним, що зберігало мою душу недоторканою.

Якщо й було щось, що завжди викликало в мені інтерес, то це люди, які не відповідали моїм очікуванням.

Мої друзі думали, що це дивна тактика зняття стресу, але це було ідеальне бездумно-продуктивне завдання. Крім того, кожен рух вологої ганчірки по пилу здавався мені таким, що очищає від застояної енергії, що було бонусом.