Таємничий острів

Цього

— Розумніше сподіватися гіршого, — відповів інженер, — тоді кращою буде приємна несподіванка

Сонце в своєму уявному русі навколо землі пробігає градус за чотири хвилини, або п'ятнадцять градусів за годину. П'ятнадцять градусів, помножені на п'ять, складають сімдесят п'ять градусів.

Отже, якщо Вашінгтон лежить на 77°3′11”, або, в круглих цифрах, на сімдесят сьомому градусі від Грінвічського меридіана, який американці й англійці вважають вихідним пунктом в обчисленні довготи, то, значить, острів Лінкольна лежить на 77+75°, на захід від Грінвіча, тобто на 152° західної довготи.

І він показав прилад, який замінив йому лінзу. Це були два скла, зняті з годинників інженера і кореспондента. З'єднавши їх краї за допомогою глини, Сайрес Сміт наповнив їх водою. Вийшло справжнє запалювальне скло, яке сконцентрувало сонячні промені на сухий мох і запалило його.

Розумніше сподіватися гіршого,

протягом цього часу зберегти достатню кількість газу?
Таке страшне питання стояло перед пасажирами. Вони вже виразно бачили суходіл, якого треба було досягти за всяку ціну. Вони не знали, острів це чи континент; їм не було навіть відомо, в яку частину світу заніс їх ураган. Та яка б. не була ця земля, населена чи ні, гостинна чи непривітна, треба було її досягти!
О четвертій годині стало ясно, що аеростат не може більше триматися в повітрі. Він летів над самим морем. Гребені велетенських хвиль кілька разів уже лизнули нижню частину сітки, вірьовки якої намокли і обтяжували аеростат; він летів тепер, нахилившись набік, як птах з підстреленим крилом.
Через півгодини земля була на відстані лише однієї милі, але аеростат, виснажений, зів'ялий, у великих зморшках, зберігав газ тільки у верхній частині оболонки. Пасажири, які вчепилися за сітку, були занадто важкі для нього; незабаром вони опинилися по пояс у воді, під ударами несамовитих хвиль.

Ні відблиск світла, ні звуки з населених земель

і відблиск світла, ні звуки з населених зем

Протилежний берег утворював чималу затоку, яка закінчувалася на півдні гострим і диким на вигляд мисом, позбавленим усякої рослинності.

Люди, яких викинув на цей берег ураган, не були ні професіональними аеронавтами, ні любителями пові